Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обчислювати — [обчи/с л уватие] л уйу, л уйеиш … Орфоепічний словник української мови
обчислювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виражати — а/ю, а/єш, недок., ви/разити, ажу, азиш, док., перех. 1) Виявляти, показувати що небудь певними ознаками, діями і т. ін. || Передавати, висловлювати. 2) спец. Обчислювати, позначати в одиницях виміру … Український тлумачний словник
вираховувати — ую, уєш, недок., ви/рахувати, ую, уєш, док., перех. 1) Лічити, обчислювати що небудь. 2) Утримувати певну суму із заробленої плати і т. ін … Український тлумачний словник
епоха — и, ж. 1) Великий період часу з визначними подіями, явищами або процесами в природі, суспільстві, науці, мистецтві і т. ін. || Період існування, наявності чого небудь; період у чиємусь житті. || Момент, пов язаний з якою небудь подією, зі зламом у … Український тлумачний словник
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник
корелювати — ю/ю, ю/єш, недок., спец. 1) Поміщати щось в ситуацію, в якій воно знаходиться у відомому співвідношенні з ін. речами. 2) Обчислювати коефіцієнт кореляції … Український тлумачний словник
обраховувати — ую, уєш, недок., обрахува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) Визначати кількість, обсяг, вартість і т. ін. чого небудь підрахунком, лічбою; підраховувати, обчислювати. || рідко. Робити розрахунки при спорудженні чого небудь;… … Український тлумачний словник
обчислити — див. обчислювати … Український тлумачний словник
обчислюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до обчислювати … Український тлумачний словник
